Українська трубна промисловість ще за часів СРСР була відома великими підприємствами з тисячами працівників. Сьогодні ж на невеликому українському ринку сталевих труб великого діаметру (ТВД) працює чотири виробники. Чому так сталося?

– Промисловий гігант – Харцизький трубний завод – забезпечував трубами великого діаметру країни пострадянського простору та деякі інші країни світу. Дуже незначний відсоток припадав на частку українського ринку. Тому, коли завод опинився в окупації, необхідність будувати виробництва з потужністю близько 1 млн т для України була неактуальною.

Саме тому після 2014 року в Україні почали з’являтися мануфактури, що виробляли труби великого діаметру. Під мануфактурами я маю на увазі неповноцінні виробництва без окремих обов’язкових операцій (наприклад, без гідровипробування), для яких труби не були основним видом діяльності тощо. Як правило, у виробництві використовувалися шестиметрові вальці та ручне зварювання шва. Все це розвивалося стихійно і не відповідало жодним стандартам виробництва. Проте альтернатив таким мануфактурам не було, і клієнти були змушені йти на поступки. З часом такі окремі виробництва збанкрутували, інші ж – почали модернізувати потужності.

Першість згодом була за компанією «Пріоритет», яку вже можна було назвати заводом. Згодом через корпоративний конфлікт ця компанія розділилася на дві – Завод сталевих профілів і Український трубний завод.

«Укртрубоізол», навпаки, започатковував трубне виробництво в кооперації з «Укрспецконструкцією» із Кривого Рогу. Навіть було створено спільну юридичну особу – Криворізький трубний завод. Проте згодом наші шляхи розійшлися, але це «розлучення» відбулося без скандалів.

Ці чотири виробники в ході своєї діяльності зосередилися на певних пріоритетах:

Є ще кілька зовсім невеликих трубних підприємств, але вони відносяться скоріше до мануфактур, а не заводів. Так виглядає коротка історія цього сегменту металургійного ринку.

«Укртрубоізол» попри війну продовжує стрімко зростати, тоді як інші виробники галузі в кращому випадку лише відновлюються до довоєнного рівня. За рахунок чого компанії вдається постійно показувати високі показники зростання?

– За останні роки обсяг реалізованої продукції компанії зростав щорічно в середньому на 60-70%.  У І‑му півріччі поточного року ми збільшили реалізацію продукції до 276 млн грн без ПДВ у порівнянні з 167 млн грн без ПДВ за аналогічний період минулого року. Це показники без урахування трейдингу продукцією не нашого виробництва.

Причин такого динамічного зростання декілька. Основна причина, на мою думку, полягає у збалансованості компанії. Спробую пояснити. Компанія має достатній фінансовий ресурс для провадження капіталомісткої діяльності, якою є металургія. Компанія клієнтоорієнтована, намагається максимально повно задовольнити потреби клієнта в часі, якості та ціні, запропонувати широкий асортимент продукції для різних сфер діяльності. Запуск виробництва нових продуктів напряму вплинув на показники реалізації. Наше підприємство постійно оновлює свої виробничі фонди та має широкий спектр необхідних засобів контролю якості. І головне – нам вдалося сформувати сильну команду управлінців; інженерно-технічний персонал, не побоюся про це заявити, є найбільш кваліфікованим та досвідченим у нашій галузі; намагаємося всіма силами утримувати робочий колектив у складні часи. Ми вкладаємося у розвиток людей. До слова, практично весь топ-менеджмент «Укртрубоізол» пройшов навчання у найбільшій бізнес-школі України.

Крім того, ми стаємо все більш публічними, формуємо бренд і ведемо відкритий чесний діалог зі стейкхолдерами. В нестабільному середовищі знижки в 3-5% мають менше значення для клієнта ніж впевненість у поставці і довіра до партнера. Сьогодні наш солідний референс-лист спонукає клієнта до співпраці. Тобто це той випадок, коли залікова книжка почала працювати на нас.

Якою є географічна структура реалізації продукції? Чи успішний експортний напрямок?

– Завод працює переважно на українському ринку. По-перше, після окупації Маріуполя ми не маємо вітчизняного виробника листового прокату для цілей нашого виробництва. «Запоріжсталь» може виготовляти сталевий лист в дуже обмеженому для нас сортаменті. Тому ми імпортуємо сировину з Туреччини, Китаю, Болгарії, Чехії та ін. А це велике логістичне плече.

До повномасштабної війни у нас були наміри сформувати з нашим основним постачальником металу – компанією «Метінвест» – альянс у вигляді ланцюжка «маріупольський метал – виробництво труб – експорт» із формуванням експортної ціни під конкретний ринок. Проте війна завадила реалізації цих планів

По-друге, перевезення ТВД – це фактично транспортування повітря: великий об’єм при порівняно невеликій вазі. Тому співвідношення долар/тонна тут надто високе. Саме тому експорт нашої трубної продукції є більш доцільним у сусідні країни, наприклад, Молдову. До війни експортували також до Грузії. Але зараз частка експорту у нашій компанії не перевищує 5% у загальних продажах.

Що наразі являє собою виробництво «Укртрубоізол»?

– З початку заснування компанії у 2000 році вона залишається лідером з ізоляції трубної продукції в Україні, має найбільшу кількість ізоляційних ліній (поліетилен, поліпропілен, поліуретан, епоксиди).

На заводі існує ділянка з реновації ТВД, що включає гідроочищення поверхні, діагностику (з оформленням висновку на повторне використання), ремонт, переізоляцію.

Є власна лінія ізоляційних матеріалів та укладена дилерська угода зі світовим виробником – компанією Denso – про поставки в Україні з функціями складського зберігання та сортування.

У 2019 році введена в експлуатацію лінія виробництва сталевих зварних прямошовних ТВД (406-1422 мм) методом електродугового зварювання під флюсом, зокрема з експандуванням (аналогічно як на Харцизькому трубному заводі).

На початку поточного року введено в експлуатацію новий цех з виробництва поліетиленових труб діаметром до 1200 мм та труб з ізоляцією пінополіуретаном.

Крім того, існує трейдерський напрямок діяльності.

Чи є труби «Інтерпайп» конкурентом для вашої продукції?

– В Україні слова «труба» і «Інтерпайп» фактично стали синонімами. Основна трубна продукція Інтерпайпу – це безшовні труби. Ми ж виготовляємо зварні прямошовні труби. Як конкурента можна розглядати Новомосковський (зараз місто Самар) трубний завод у складі «Інтерпайп», але тільки в діаметрах 426 мм та 530 мм. При цьому діаметр 530 мм цей завод останні три роки майже не виготовляв. Тому називати це прямою конкуренцією неправильно.

Компанія розвиває концепцію «Єдиного трубного центру». В чому вона полягає?

– Концепція «Єдиного трубного центру» була сформована нами цього року після запуску нових продуктів. Вона полягає у задоволенні якомога більшої кількості потреб клієнта, пов’язаних зі словом «труба». Чи відомі вам металургійні заводи, які випускають поліетиленові труби? Чи знаєте ви завод з виробництва ППУ-труб, який виготовляє одночасно всі три компоненти: сталеву трубу, поліетиленову та задуває піну? Ці питання дають наочне розуміння концепції.

Її переваги полягають в мінімізації логістичних операцій та зручності для клієнта у вирішенні своїх проблем в одному місці.

Ви розпочали виробництво труб великого діаметру лише у 2019 році. Розкажіть детальніше про «сталевий» напрямок.

– Компанія розпочала діяльність як підприємство з нанесення різних типів покриттів на трубну продукцію. Виробництво не готового продукту (труба + ізоляція), а де-факто послуги, могло залишити компанію «за бортом» внаслідок посилення конкуренції. Виробництво безшовних гарячекатаних труб потребує мегаінвестицій; виробництво водогазопровідних труб має невисоку рентабельність, і ці труби, як правило, не ізолюють.

Наш вибір зупинився на лінії ТВД. На роботу були запрошені екс-директор ХТЗ з технології і якості Олександр Лоскутов та екс-начальник технічного відділу цього заводу Віталій Овсяников, які і очолили цей напрямок нашої діяльності.

За металургійними мірками «Укртрубоізол» варто відносити до міні-металургійних заводів, з відповідними перевагами і недоліками. До недоліків слід віднести невисоку продуктивність: на рівні 1000-2000 т трубної продукції на місяць залежно від сортаменту. Переваги – це можливість виготовляти малі партії (навіть від однієї труби) та мобільність, чого і потребує український ринок. Великі світові гравці на кшталт Europipe не візьмуть в роботу один типорозмір з обсягом менше ніж 300-500 т, а час очікування поставки може сягати 3-5 місяців.

Наша лінія ТВД комплектувалася під потреби нафтогазової сфери. Тому є можливість виготовляти труби для магістральних трубопроводів, тобто з високими вимогами до їх експлуатації. Проте транзит газу в Україні наразі зупинений, а питання транзиту нафти залишається під пильною увагою. Тому нам вдалося змістити фокус на трубопроводи для комунальної сфери, будівництва та ін.

У виробництві труб частка металу займає 60-70%. Тому труби – це суттєва складова наших продажів у вартісному вимірі. Їх доля сягає більше половини доходів компанії.

Як би ви оцінили поточний та потенційний попит на труби великого діаметру в Україні?

– Загальний попит на продукцію не зменшився. Він розподілився по різних сферах діяльності. Зокрема, Оператор ГТС, який початково був нашим цільовим клієнтом, практично не проводить великих закупівель. Найбільшу поставку за останні роки ТВД для «Укртрансгазу» ми виконали зовсім нещодавно – близько 700 т продукції власного виробництва.

В будівельній сфері ситуація жвавіша: ми виконуємо поставки труб для свай ліній електропередач, брали участь у поставках сталевих труб для водогонів Кривого Рогу та Миколаєва.

Із останніх наших великих проєктів: виробництво кількох партій труб опалення для Кривого Рогу в загальній кількості понад 4 тис. т. Реконструкція опалювальної мережі міста відбувається під контролем НАК «Нафтогаз» та місцевої влади через минулорічні проблеми. Також влітку ми виготовили велику партію труб ППУ та фітингів до них для харківських тепломереж, яка фінансувалася за донорський кошт.

Для потреб ГЗК ми виконуємо поставки як сталевих, так і поліетиленових труб. На один з ГЗК була здійснена поставка поліетиленових труб найбільшого діаметру – 1200 мм.

Загалом потенційний попит величезний! Стан багатьох мереж трубопроводів незадовільний, але питання нового будівництва та модернізації залежить від наявності фінансування.

Які основні проблеми сьогодні стоять перед українською трубною галуззю? Як ваша компанія долає ці виклики?

– Основна проблема зрозуміла апріорі – люди! Знайти й утримати персонал стає дедалі важче! Боремося в буквальному сенсі за кожного працівника.

Друга проблема – складна логістика. До повномасштабної війни сталевий лист приїжджав із Маріуполя за один день. Сьогодні, наприклад, лише логістика з Китаю займає три місяці. Тому іноді нам буває дуже важко витримувати терміни доставки. Сподіваємося на розуміння клієнтів в окремих випадках. Сировину з Туреччини доставляємо переважно автомобільним транспортом, що збільшує витрати. Намагаємося передбачити попит наперед і завчасно замовляти відповідну сировину. Відкриття українських портів нам дуже допоможе.

Третя важлива проблема – велика частка контрафактної продукції на ринку України. При цьому це іноді відбувається абсолютно прозоро на державних закупівлях! Труби, що були у використанні, з нанесеним підробленим маркуванням та підробленими сертифікатами якості безперешкодно потрапляють на об’єкти української критичної інфраструктури. Траплялися випадки з псевдомаркуванням: без зазначення виробника (такого не повинно бути); із зазначенням одного з українських виробників (нескладно перевірити); з китайським маркуванням (автентичність складно перевірити); після введення локалізації ТВД почали застосовувати маркування з країн GPA (Угода про державні закупівлі).

При цьому імпорт труб у ці періоди з таких країн офіційно взагалі не здійснювався! Тому ми «підсвічуємо» ці проблемні питання замовникам і пояснюємо, як відрізнити контрафакт від сертифікованої продукції. Працює, на жаль, далеко не завжди. Війна посилила цю проблему.

Які плани «Укртрубоізол» на найближчу та середньострокову перспективу щодо розвитку, розширення асортименту тощо?

– На мою думку, «вишенькою» для нашої компанії може стати будівельний напрямок, зокрема будівництво трубопроводів. Це потребує часу, фінансів та зусиль. Будемо пробувати робити кроки за цим вектором. Той, хто зупинився – відстав!

Джерело:  GMK.Centr